31 березня закінчується дія фіксованого тарифу на газ по 6,99 гривень за кубометр. Вже у квітні Уряд та НКРЕКП хочуть представити українцям річний тариф на газ, який буде незмінним протягом року.
Експерти ток-шоу Energy Freedom із Андрієм Куликовим зібралися обговорити тему «Річний тариф на газ для населення: панацея чи плацебо».
Підбиваємо підсумки ток-шоу і дізнаємося, що думають експерти щодо річного контракту, і як він буде працювати:
Оксана Кривенко, член НКРЕКП
«За ініціативою Уряду Комісією було запропоновано внести зміни до окремих вторинних регуляторних актів, які регулюють діяльність на ринку природного газу, зокрема запровадження постачальниками річного продукту. Відповідно до цього передбачено, що кожний постачальник має обов’язково запропонувати своєму споживачеві річний продукт із фіксованою ціною на рік.
Перш за все Регулятор має балансувати інтереси надавачів послуг та їх споживачів. І саме цим проєктом ми намагалися збалансувати інтереси споживачів та постачальників. Кожний постачальник, пропонуючи річний продукт, забезпечує споживачу стабільність, але при цьому не унеможливлює інший вибір споживача. Це не зупиняє жодним чином процедури зміни постачальника. Споживач так само може вибрати собі, навіть протягом дії річного продукту, іншого постачальника за більш привабливою ціною. Це не обмежує постачальника у формуванні цінових пропозицій.
Для того, щоб збалансувати інтерес і якоюсь мірою захистити постачальника від дуже частої зміни кон’юнктури, пропозицій на ринку і вибору споживача, передбачається, що автоматичний річний продукт, якщо споживач його змінив на якусь іншу пропозицію — місячну, квартальну чи декадну, то вже повернутись протягом цього періоду споживачу неможливо, а тільки з наступного періоду. Якщо споживач перейшов до іншого постачальника, він може почати взаємовідносини з таким постачальником з річного продукту і також змінити на інші. В залежності від привабливості ціни або інших умов постачальника.
Річний продукт є обов’язковим для всіх постачальників побутовим споживачам. Споживач може змінити постачальника: вибрати іншу ціну, споживач може не змінюючи постачальника змінити свій тарифний план і перейти на інші умови за окремою заявою.
Наразі, ми спостерігаємо «кілька кроків назад» у реформі ринку газу. Найболючіші питання на сьогодні — це забезпечення ресурсом. Я підтримую позицію пана Кучеренка, що НАК «Нафтогаз» займає монопольне домінуюче положення в частині володіння ресурсом природного газу. І підтримую проєкт закону, який би передбачав можливість доступу до цього ресурсу всіх постачальників, які отримали ліцензії. Без доступу до ресурсу — ефективної реформи не буде. Навіть при всіх намаганнях Регулятора збалансувати інтереси — вони дійсно будуть викривлені».
Артем Компан, голова правління Асоціації постачальників енергоресурсів
«Річний продукт — це не щось нове, це нормальний ринковий механізм. Він пропонувався з боку різних постачальників і під час відкриття ринку газу. На наш погляд, обмеження постачальника, коли від нього пішов споживач з річного продукту, і той не може вже більше повернутися до цього постачальника, обмежує можливості цього постачальника. Якщо постачальник готовий прийняти назад свого споживача на річний продукт, то чому б ні?
Для того, щоб всі постачальники були в рівних умовах, було б справедливим з боку держави, маючи в руках 14,5 млрд кубометрів газу українського видобутку, запропонувати аналогічний продукт на ринок. Якщо держава хоче забезпечити всіх українців річним контрактом на газ із фіксованою ціною, то вона має запропонувати постачальникам ресурс за таким же річним контрактом і з такою ж відстрочкою платежу, яка є у населення.
Так звана нерегульована модель ринку газу, де є попит, є різні продукти, і кожен споживач має право вільного вибору — це те, до чого ми довгий час йшли. Якщо ми хочемо побудувати саме ринок, тоді держава має використовувати ринкові механізми».
Павло Тиндик, директор ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»
«При введенні річного продукту найбільше побоювання викликає питання ресурсу природного газу. Весь ресурс, який видобувається державою, передається НАК «Нафтогаз України», а вільного доступу до цього ресурсу в інших постачальників немає. Держава каже: ціна буде ось така, а де взяти газ за цією ціною ніхто не озвучив. Якщо держава, з одного боку, каже як продавати, то де ж відповідь держави: а як цей ресурс отримати з рівними умовами для всіх учасників ринку?
Наші клієнти будуть задоволені, якщо ми запропонуємо для них річний продукт. Впровадження нових продуктів лише додає привабливості для клієнтів при виборі того чи іншого постачальника. Але умови зміни постачальника, умови зміни продукту, які пропонуються в цей момент... мені здається, що тут не дотримані інтереси споживача і чинного постачальника. Споживач у будь-який момент може перейти з боргами на іншого постачальника або відмовитися від річного контракту і вибрати місячний. Як в таких умовах постачальнику не отримати збитки?».
Віктор Скаршевський, експерт з економічних питань
«Річний тариф – це логічна ідея. Річний контракт для споживача, — це тоді, коли споживач може чітко і зрозуміло для себе контролювати свої витрати на цілий рік вперед. Але є інше питання, — яка буде ціна цього річного контракту?
Cпоживач бере на себе ризики, але не великі, адже він може завжди перейти на інший продукт. Якщо буде прийнята дана Постанова, не можна нав'язувати в обов’язковому порядку річний контракт, споживач повинен мати право вибору.
Ключове питання: доступ до ресурсу "Укргазвидобування". Зараз ми повинні отримати від Уряду Постанову або регуляторний документ, який відкриє доступ усіх постачальників до УГВ. Ресурсу УГВ повністю вистачає, щоб забезпечити все населення теплом, включаючи ТКЕ».
Євген Палєнка, екскерівник видобувних компаній, незалежний енергетичний експерт
«Кожний постачальник газу працює і продовжує працювати над формою річного продукту для своїх споживачів. Але, те що зараз пропонується, це система, при якій, 25 квітня всі постачальники повинні визначити фіксовану ціну на рік для споживачів та взяти на себе зобов’язання зробити поставку будь-якого обсягу газу, який зможуть спожити клієнти протягом наступних 12 місяців.
Важко уявити яким чином постачальник може в себе у балансі забезпечити гарантію постачання такого газу. Вартість прийняття на себе таких зобов’язань – величезна фінансова інвестиція постачальника в такий продукт.
Для того, щоб спрогнозувати обсяги споживання на наступні 12 місяців, постачальник повинен мати 20 квітня чітку кількість споживачів, прогноз температури помісячно і, крім того, мати ще й інші показники, щоб зробити цю модель і входити у фінансові зобов’язання по ф’ючерсним контрактам. Я не впевнений, що в Україні є постачальники, які готові це зробити, і готові зробити інвестиції у таку систему і запропонувати саме цю ціну на газ. Існує великий ризик, що ця ціна буде високою і споживачі будуть переходити до інших постачальних або на інші продукти цих самих постачальників».
Ігор Логійко, директор ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО»
«Постачальники і наразі боряться за споживача шляхом створення комплексу послуг. Надати ті продукти або сервіси, яких не було до цього. Тобто, річний продукт, як тариф не новий. Проте ми вважаємо, що відповідальність і ризики при виборі такого продукту повинна лягати, як на постачальника, так і на споживача.
Відсутність доступу до державного ресурсу всіх постачальників у рівних умовах підриває довіру до ринку. Молоді постачальники не зможуть виконувати обов’язки без доступу до державного ресурсу. Цунамі продовжує зносити молодих постачальників шляхом регулювання тарифів».
Олексій Кучеренко, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
«Компаніям Теплокомуенерго потрібний стабільний річний продукт, без нього вони не зможуть вибудувати ні тарифної, ні інвестиційної політики.
"Нафтогаз" є головним противником реального ринку. Йому потрібний ринок, де він монопольно володіє і контролює не лише сам ресурс, бо це головне питання для будь-якого ринку, а він ще й контролює сховища через свою дочірню структуру "Укртрансгаз", що в цій ситуації може бути ключовою перевагою.
Весь ресурс Укргазвидобування" має продаватися через біржу. Про це говорить законопроект №4400. Продаж вітчизняного газу на біржі, зрозуміле ціноутворення, прозорі умови торгівлі та обмежена маржа постачальника дозволять створити ефективний ринок газу в Україні.
Інший варіант функціонування ринку газу - ми на рівні закону повертаємо норму про те, що весь український газ іде, в першу чергу, для потреб населення і тепла для населення і діє "магічна" формула: собівартість плюс рентабельність 20-30%. Собівартість рахується на базі фінансового плану, який має затверджувати не Наглядова рада, а Кабмін, як акціонер. Рентабельність створює можливості для інвестування на підставі абсолютно конкретних програм розвитку національної компанії».