Якщо документ буде прийнято без змін, НКРЕКП матиме право на власний розсуд оцінювати наявність чи відсутність «існуючої загрози порушення прав або інтересів учасників/суб’єктів ринку» та зупиняти дію ліцензії перш ніж буде прийнято рішення за результатами розслідування. Що безперечно відкриє вікно нових можливостей для зловживань та корупції — з цим погоджуються у своїх висновках як НАЗК, так і комітет ВР з питань антикорупційної політики.
Вчора, 20 вересня 2022 року, депутати прийняли за основу зі скороченим строком підготовки до другого читання законопроєкт №5322, що має на меті імплементувати в Україні регламент Євросоюзу REMIT, який розширює контроль і вплив енергетичного регулятора на учасників ринку.
Раніше, у січні цього року, Асоціація вже відправляла свої застереження та зауваження голові комітету Верховної ради з питань енергетики та ЖКП Андрію Герусу, який з групою депутатів є автором законопроєкту. На жаль, у чинній версії законопроєкту вони не були враховані.
Зокрема мова йшла про те, що законопроєкт № 5322 щодо імплементації REMIT в українське законодавство пропонує надати НКРЕКП повноваження на здійснення ряду процесуальних дій при проведенні розслідувань зловживань на оптових енергетичних ринках, подібних до тих, якими наділені правоохоронні органи в кримінальних провадженнях. А саме, НКРЕКП матиме право: проводити огляд службових приміщень учасників оптових енергетичних ринків, вилучати тимчасово документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі. Це при тому, що порушення на оптових енергетичних ринках не вважається кримінальним правопорушенням.
На думку членів Асоціації, необхідно більш зважено визначити повноваження НКРЕКП, адже надмірні та невластиві повноваження створюють значний корупційний ризик для Регулятора надаючи колосальні можливості для зловживань наданими процесуальними повноваженнями по відношенню до учасників ринку при реалізації положень Регламенту REMIT на практиці.
«Слід наголосити на необхідності дотримання статей 30, 31 Конституції України, статей 13, 14 Кримінально-процесуального кодексу України про те, що проникнення до володіння особи, проведення в ньому огляду чи обшуку допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду. Повноваження з отримання доступу до змісту телефонних розмов, інших електронних комунікацій, тимчасового доступу до речей і документів здійснюються виключно правоохоронними органами та лише під наглядом та із санкції суду», – зазначалося у листі Асоціації.
Члени Асоціації також вважають надмірними та такими, що суперечать чинному законодавству, повноваження Регулятора (які можуть бути йому надані у разі змін) – приймати рішення про зупинення дії ліцензії до отримання результатів розслідування, якщо існує загроза порушення прав або інтересів учасників ринку, споживачів.
«Це суперечить частині 2 статті 22 чинного Закону України «Про НКРЕКП», відповідно до якого зупинення дії ліцензії є санкцією за вчинене порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг (а не заходом із запобігання порушенню)», – йшлося у листі Асоціації.
Окрім того, у листі наголошувалося, що необхідно привести законопроєкт № 5322 у відповідність до Конституції України та законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», щоб виключити подвійну юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення. Документ в нинішній версії не містить відповідних змін. Водночас поведінка, що вважається правопорушенням згідно із законопроєктом (наприклад, зловживання, маніпуляція на оптових енергетичних ринках), може стати предметом розслідування не тільки НКРЕКП, але й Антимонопольного комітету України. Отже, слід усунути цю правову колізію.
Як відомо, законопроєкт № 5322 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» авторства групи депутатів на чолі з головою парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрієм Герусом був рекомендований Комітетом ВР з питань енергетики та ЖКП до голосування парламентом у першому читанні 23 грудня 2021 року. Сама ж законодавча ініціатива була зареєстрована у Верховній раді у квітні минулого року.